«Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване життя»

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які з 25 грудня 1979  брали участь у війні на території цієї країни.

 Минуло 32 роки, але до цього часу не притупилися душевні страждання від втрат у рідних, у колишніх воїнів-афганців, які бережуть пам'ять про події тих років та своїх бойових побратимів.

Через страшне горнило афганської війни пройшли тисячі українських солдат. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.
Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами.   А скільки  їх пропало безвісти чи потрапило в полон! А ті, хто залишилися живими, пройшли сувору школу випробування долі.

Через горнило Афганської війни пройшли близько двох тисяч чернігівців. Чернігівщина втратила 119 своїх земляків, з них 18 – з міста Чернігова.  Про одну із найтрагічніших сторінок історії нагадують експонати чернігівського Музею війни в Афганістані 1979 – 1989 р.

Окім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.

З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.

У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.

Летять, відлітають у вічність роки і скільки б їх не минуло, не зітруть у нашій пам яті імена воїнів-афганців. Схилимо ж голови перед світлою пам`яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.