Поради психолога батькам
«Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді,
коли з нею розмовляєте чи караєте її.
Ви виховуєте її кожну мить
Вашого життя, навіть тоді,
коли Вас немає вдома».
А.С. Макаренко
Любітьдитинуне за те, що вона розумна чи красива, а лише за те, що вона Ваша ріднадитина.
Розмовляйте з дитиною,розвивайте її мову. Цікавтесь її справами і проблемами.
Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.
Слідкуйте за своєю зовнішністю.Дитинаповинна пишатися Вами.
Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.
Ви - перший друг і порадник дитини, і пам’ятайте якщо:
· Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
· Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
· Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
· Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
· Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
· Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
· Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
· Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
· Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
· Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Виповинні знати:
· Зким приятелює ваша дитина.
· Депроводить вільний час.
· Чинепропускає занять вшколі.
· Вякому вигляді або стані повертається додому.
Визобов’язанні помітити івідреагувати, коли:
· Вдомі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).
· Вдомі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (цеможе свідчити про куріння сигарет ізнаркотичними речовинами)
· Вдомі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (цеможе свідчити про вживання наркотичних речовин).
· Вдомі з’явилися ліки, які діють нанервову систему іпсихіку (з’ясуйте, хто ізякою метою їхвикористовує).
· Вдомі надто часто чути запах засобів побутової хімії— розчинників, ацетону тощо (цеможе свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання).
· Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду таповедінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів навенах, розширення зіниць тощо.
І найголовніше пам’ятайте, якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!
Ваш малюк став вже зовсім дорослим і скоро піде в школу. Це означає, що наближається той час. Коли він зміниться, адже він вже буде не дошкільником, а школярем, у нього з’являться нові інтереси, обов’язки. Але чи готова ваша дитина до цього, чи зможе вона взяти цю нову для себе роль?
Останнім часом все частіше батьки стали чути висловлювання «дитина готова до школи», «дитина не готова до школи». Але що це означає? Що означає бути готовим до школи? Деякі батьки вважають, якщо дитина вміє рахувати, писати, то цього достатньо, але це не завжди так. Звичайно, інтелектуальний розвиток – важлива складова готовності до школи, але далеко не єдина. Психологи розрізняють фізичну і психологічну готовність до школи.
Як визначити готовність дитини до школи? Коли говорять про «готовність до школи», то мають на увазі не окремі вміння та знання, а їх певний набір, в якому присутні всі основні компоненти.
Не можна не визначити, що навчання може бути ефективним тільки в тому випадку, якщо першокласник володіє необхідними і достатніми для навчання якостями.
Готовність до шкільного навчання складається з багатьох складових:
1. Фізична готовність до школи визначається фізичним розвитком дитини та її відповідністю віком нормам, тобто, дитина повинна досягти фізичної зрілості, необхідної для навчального процесу ( .
2. Психологічна готовність до школи передбачає певний рівень сформованості: загальної поінформованості та соціально – побутового орієнтування;знань і уявлень про навколишній світ; пізнавальної активності, що виявляється у відповідних інтересах і мотивації; мовного розвитку, передбачає володіння досить великим словником, основами граматичного ладу мови, зв’язковим висловлювання та елементами монологічного мовлення.
3. Емоційна зрілість являє собою вміння регулювати свою поведінку, що включає можливість досить тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.
4. Соціальна – комунікативна готовність до школи складається з умінь дитини будувати взаємини в колективі однолітків: займати лідируючу позицію. Вміти працювати в команді та підтримувати лідера – а також вміти спілкуватися з дорослим співрозмовником.
Крім того, дитина повинна хотіти йти до школи. І тут ми, дорослі, повинні вміти відмежувати внутрішню мотивацію дитини від зовнішньої. Дошкільник повинен йти в школу тому, що хоче багато знати, очікує, що там буде цікаво, а не тому, що ми купимо йому за це нову іграшку.
Чому він не хоче вчитися? Саме цим питанням починають задаватися батьки першокласників, які ще півроку тому прагнули йти до школи.
Спробуємо розібратися в причинах того сумного явища. Одна з них – це різка зміна відносин дитини з навколишнім світом. До недавнього часу в житті вашої дитини панувала гра, по суті своїй була безпосередньою й імпульсивною. А навчання вимагає від малюка так званої довільної поведінки, тобто, вміння керувати своїми діями і вчинками. Саме її часто і не вистачає молодшим школярам. Чому?
Перш за все, тому що діти цього віку часто не можуть передбачити наслідки своїх вчинків. Тому першою умовою формування довільної уваги є виховання в дитини вміння бачити наслідки своїх вчинків. Як це зробити? Спробувати пояснити дитині, до чого може привести той чи інший його вчинок.
У регулюванні довільної поведінки величезну роль грає ще й здатність ставити мету і досягати її. Допоможіть дитині: не сваріть його за незроблене. Підбадьорте його і запропонуйте прийняти нове рішення, але з урахуванням його реальних можливостей. Важливо створити такі умови, при яких дитина дійсно зможе добитися успіху.
Щоб виконання уроків не здавалося дитині непосильним завданням, розбийте все домашнє завдання на частини, за виконання кожної з них дитина буде отримувати оцінку.
Необхідно всіляко підтримувати інтерес дитини до школи. Оберігайте авторитет свій і школи. Не забороняйте друзям ваших дітей збиратися у вас вдома і делікатно втручайтеся в процес формування цінностей дитячого колективу, не втрачайте можливості використовувати ці хвилини в благих цілях!
Тест на готовність до школи.
Насправді готовність до школи – це аж ніяк не вміння читати і рахувати. Доріс дошкільник чи ні до серйозних систематичних занять, ми можемо судити по багатьох факторам, з'ясувати які можна за допомогою гри.
Попросіть дитину закінчити речення « Якщо вийдеш на вулицю взимку без одягу,то…», «Пройшов дощ, тому…».
У грі «Четвертий зайвий» пропонують ряди з 4 картинок. В кожному випадку малюк повинен прибрати одну, на його погляд зайву. Наприклад: стіл, стілець, диван, вікно. Або: брюки, сорочка, жилет, хлопчик. Гра «Аналогії» допоможе визначити, наскільки у дитини сформовані основи словесно – логічного мислення.
Йому називають три слова. Два перших – пара. Потрібно підібрати аналогічну пару до третього слова. Наприклад: « день – ніч», « літо - … (зима)»; « годинник – час, термометр – (температура)», « око – зір, вухо – (слух)».
Якщо дитина допустила не більше 1-2 помилок, значить, словесно – логічне мислення у неї вже сформувалося.
Що треба знати і вміти дитині, яка йде до школи:
1. Своє ім’я, по-батькові та прізвище.
2. Свій вік.
3. Свою домашню адресу.
4. Своє місто.
5. Країну, в якій живе.
6. Прізвище, ім'я, по-батькові, їх професії.
7. Пори року (послідовність, місяці, основні прикмети кожної пори року, загадки та вірші про пори року).
8. Домашніх тварин і їх дитинчат.
9. Диких тварин наших лісів, спекотних країн, півночі, їх поведінку.
10. Розрізняти одяг, взуття та головні убори.
11. Транспорт наземний, водний, повітряний.
12. Зимуючих і перелітних птахів; овочі, фрукти і ягоди.
13. Знати і вміти розповідати казки.
14. Розрізняти правильно називати площинні геометричні фігури: коло, квадрат, прямокутник, трикутник, овал.
15. Вільно орієнтуватись в просторі й на аркуші паперу (права – ліва сторона, верх – вниз).
16. Вміти повно і послідовно переказувати прослухану або прочитану розповідь, складати розповідь по картинці.
17. Запам'ятати і назвати 6 – 10 предметів, картинок, слів.
18. Розрізняти приголосні і голосні звуки.
19. Розділяти слова на склади за допомогою ударів, кроків, за кількістю голосних звуків.
20. Визначати кількість і послідовність звуків у словах типу «мак», «будинок», «сани», «зуби».
Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання у школі
Одне з першочергових завдань сім'ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно – гігієнічних навичок, умінь самообслуговуванню і побутової праці.
Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто, формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання у школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового. Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.
Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6 – 7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.
Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкування з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.
Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.
Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості.